Стоїще, ща, с. Среди пастбища въ полонинах: мѣсто и устроенные на немъ загоны и хлѣвы для скота и жилище пастуховъ; состоитъ изъ стаї, кошари, єлівника, теля́тника, ку́чі, стада́рки, за́город и пр. Шух. I. 185.
Сто́йний, а, е. См. Стійний.
Стокми́ти, млю́, ми́ш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. НВолын. у.
Стокми́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. НВолын. у.
Сто́колос, су, м. стоколо́са, си, ж. Раст. а) Bromus mollis L. ЗЮЗО. I. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. I. 9. Анн. 71.
Сто́ком, нар. Ловко, проворно. Угор.
Стокрівця, ці, ж. Раст. Hypericum perforatum. Вх. Лем. 470.
Стокро́т, нар. Стократъ.
Стокро́тне, нар. = Стокрот. Біг вам стокротне надгородить. Фр. Пр. 64.
Стокро́тний, а, е. Стократный. Федьк. I. 34.
Стокро́ть, ти и ті, ж. Раст. маргаритка.
Столе́ць, льця́, м. = Стілець.
Столе́шний, а, е. Находящійся у стола.
Столе́шник, ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Сто́лик, ка, м. Ум. отъ стіл.
Сто́линє, ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. III. 55.
Столи́ни, лин, ж. мн. = Столинє. Вх. Уг. 269.
Столи́ця, ці, ж. 1) Столица. ЗОЮР. I. 118. Греб. 406. 2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали. Гол. I. 177. 3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії. Гол. IV. 552.
Столи́чний, а, е. Столичный. Левиц. I. 344. К. Досв. 20.
Сто́личок, чка, м. Ум. отъ стіл.
Столі́вка, ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269.
Столі́тній, я, є. Столѣтній. Столітнії очі як зорі сияли. Шевч. 205. Ліс столітній тихим сном дрімає. Млак. 85.
Столі́ття, тя, с. Столѣтіе. К. Кр. 31.
Столови́й, а́, е́. Столовый.
Столува́ти, лу́ю, єш, гл. — стіл — з ки́м. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш. Грин. III. 344.
Сто́льний, а, е. 1) Стольный, столичный. 2) Сто́льне мі́сто = Посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті. Свад. п.
Стольни́ця, ці, ж. = Стільниця. Сікла м'ясо на стольниці. Левиц. Пов. 128.
Сто́ля, лі, ж. = Стеля. О. 1862. VIII. 10.
Сто́ляр, ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. I. 253. Ум. Столя́рик, столя́рчик. Чуб. V. 793.
Сто́лярка, ки, ж. Жена столяра.
Столя́рня, ні, ж. Столярная мастерская.
Сто́лярський, а, е. Столярскій, столярный.
Сто́лярство, ва, с. Столярное ремесло. Шух. I. 252.
Столярува́ти, ру́ю, єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Стомля́ти, ля́ю, єш, сов. в. стоми́ти, млю́, миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота. МВ. II. 9.
Стомля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. стоми́тися, млю́ся, мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Мог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.
Стона́дцять, числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Стоні́г, но́га, м. Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Пч. I. 7.
Стоні́жник, ка, м. Зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Стоно́вник, ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133.
Стоно́га, ги, ж. = Стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Стонча́ти, ча́ю, єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Стоо́кий, а, е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).
Стопа́, пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Ста-
