Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Книга казок віршом (1917).pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Він мене тоді усяким словом!
Та й не сам тут я здобувся лайки, —
Він і батька, й матір не покинув,



І дідів, і прадідів уславив, —
Всіх зганьбив мужик, дітей, онуків!
Ну, а я собі таки гадаю:
Лайся, лайся, скільки хочеш, дурню,
А мене не виженеш, хоч лусни!
Так не хитре ж те мужиче плем'я!