Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Книга казок віршом (1917).pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

  Чи повно і у вас?“
Та сестри ягоди свої.
 Не хочуть показать:
„Та відчепись од нас ти геть!
 Тобі навіщо знать?“
Од неї нарізно пішли,
 Галюсенька ж мала,
Їх серце бачучи, сама
 Попереду пішла.

V.

Шепоче більшая сестра
 Сестрі середній: — „Ось
Гляди лиш ти, коли б ще нам
 Обом не довелось
І битим дома буть за те,
 Що ягід в нас нема,
А Галька повен глек, дивись,
 Нарвала, і сама…“
— Це правда, — каже сумно та:
 Хоч бить не будуть нас,
Та підлеститися вона;
 Повсяк уміє час,
За це і люблють так її…
 І ось тепер уп'ять
На нас посварються — її ж
 Ще будуть більш кохать —
І каже більшая: — „А ну,
 Давай її вб'ємо
І в неї ягоди усі
 Собі заберемо!