Бри́нькання, ня, с. 1) Звуки струнного инструмента. 2) Плохая игра на струнном инструменте.
Бри́нькати, каю, єш, гл. 1) Наигрывать на струнном инструменте. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.
Бринька́ч, ча́, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. См. Побрязкач.
Бри́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бринькати. Хоч одна струна по-людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата. 2).
Бринькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Бринькати.
Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бриньчала. Котл. Ен.
Брись, ся, м. Имя собаки. Kolb. I. 65.
Брисько́, ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 394.
Бри́та, ти, ж. Полотнище. Шейк.
Брита́н, на́, м. Бульдог, порода больших собак. Левч. 151. О. 1861. XI. 133.
Брита́нський, а, е. Британский, английский. Левиц. Пов. 125. О. 1861. XI. 105. Шевч. 606. Сей лист найдений був в землі британській. Драг. 168.
Бри́тва, ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. Хто потопа́є, той ся бри́тви хапа́є. Утопающий хватается за соломинку. Чуб. I. 263. Ум. Бри́твочка, бри́товка.
Бритва́ль, ля́, м. У горшечников: тигель, горшок для плавки олова. Канев. у.
Бри́твати, ваю, єш, гл. = Брити = Голити. Вх. Зн. 4.
Бри́твочка, ки, ж. Ум. от бритва.
Бритвя́ний, а, е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Бри́ти, бри́ю, єш, гл. = Голити.
Бри́товка, ки, ж. Ум. от бритва.
Брито́вниця, ці, ж. Бритвенница.
Бри́ця, ці, ж. Раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. I. 136. Бриця в пашні помічниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Нп.
Брич, ча, м. Бритва. Вх. Зн. 4. Ще я тебе́ щерба́тим бриче́м ви́голю. Будешь ты еще меня знать, я тебе еще задам. Фр. Пр. 127.
Бри́чка, ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. III. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Бри́шкання, ня, с. Заносчивость, чванство.
Бри́шкати, каю, єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аф. Тоді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
Брі́вка, брівонька, ки, ж. Ум. от брова.
Брід, бро́ду, м. 1) Брод. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотири броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.
Брідня́вий, а, е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява. Вінок, 94.
Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. от брід. 2) — ку́рячий. Род вышиванья.
Брідо́чок, чка, м. Ум. от брід.
Бріх, (ха?), м. = Живі́т. Вх. Лем. 394.
Бріха́тий, а, е = Пузатий. Вх. Лем. 394.
Бріха́ч, ча́, м. = Черевань. Вх. Лем. 394.
Бріч, броча́, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. I. 10.
Брова́, ви́, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. Бро́ви на шнуро́чку. Узенькие ровные красивые брови. 2) Мясистый нарост над глазом тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола с черными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. Брі́вка, брі́вонька, брі́вочка, бровеня́, бровеня́тко, бровеня́точко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Нп.
Брова́нь, ня́, м. Имеющий большие брови.
Брова́р, ря́, м. = Броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10.
Броварія, рії, ж. Ссора, драка, шум. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. НВолын. у.
Брова́рний, а, е. Пивоварный.
Брова́рник, ка, м. 1) Пивовар. 2) Рабочий на пивоваренном заводе. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414.
