Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Твори. Том I (1928).pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ЧУДОВА ДІВЧИНА.

Зелені гаї та луки. Вони весело блищать під теплим сонечком і весело бігає по їх невеличке хлоп'я. Хлопчик бігає по луках, по гаях, любує квітками, пеститься на зеленій шовковій травиці. Йому весело, бо ще жадна сумна думка не заходила до його головоньки, і він бігає і любує білим світом.

І йому так гарно і так легко, немов-би він на небачимих крилах летить у високому прозорому повітрі, серед моря золотого проміння, серед дзвінких співів пташиних.

Набігався хлопчик і прийшов до матери.

— Мамо! — каже він. — Там так гарно, так весело! квітки цвітуть, пташки співають!

— Грайся, мій синку! — каже мати журливо. — Грайсь, поки воля, поки не спіткало тебе лихо!

І хлопчик знову побіг у гай, але вже не втішався так весело, як перше. Він усе думав, чого це мама казала про лихо і нащо воно колись спіткає його.

І задуманий сів він на зелену травицю. У маленькій головоньці линула думка по думці. І мама люба, і веселі гаї та луки з пташками та з метеликами, і