Ця сторінка вичитана
відносно значна частка селян та купців народилися в навколишніх Мінській, Могильовській, Орловській, Курській, Полтавській та Київській губерніях (всього 42 116 осіб).
Вважаємо за необхідне проаналізувати і дані щодо розподілу дворян за мовним принципом (див. табл. 7).
Таблиця 7
Розподіл дворянства Чернігівської губернії за мовним принципом (станом на 1897 р.)[1]
| Категорія дворян
Рідна мова |
Спадкові дворяни та їх сім'ї | Особисті дворяни та їх сім'ї | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. | жін. | чол. | жін. | |
| Загалом по губернії: – великоросійська |
3 204 2 636 564 |
3 822 3 336 533 |
2 851 3 070 213 |
3 110 2 735 190 |
| В повітах (без міст): – великоросійська |
1 531 1 776 287 |
1 844 2 327 270 |
1 076 1 902 109 |
1 216 2 272 99 |
| В містах: – великоросійська |
1 673 860v277 |
1 978 1 009 263 |
1 775 1 168 104 |
1 894 1 377 91 |
У Чернігівській губернії, на відміну від Полтавської, мав місце дещо вищий відсоток російськомовного дворянства (зважаючи на наближеність до власне центральних губерній імперії та регіонально-історичні особливості), який частково нівелювався переважанням українськомовного в повітах.
- ↑ Там же. – С. 308, 310.
