Питома увага на початковому етапі зміни статусу дворянства протягом означеного періоду приділялася поліпшенню його освітньої підготовки. Так, час від часу Петро І особисто влаштовував «ревізію» всім дорослим дворянам, які перебували на службі або знаходилися у відставці, а також дворянським «недоукам» – дітям, які не досягли узаконеного для служби віку. На цих оглядах у Москві та Петербурзі цар іноді особисто розподіляв дворян і недоуків за полками та школами, власноручно проставляючи в списках «крижі» (хрестики) навпроти прізвищ тих, хто вважався придатним для служби. Лише у 1704 р. Петро І проінспектував у Москві понад 8 000 скликаних туди дворян. Розрядний дяк персонально викликав дворян, а цар звірявся по зошиту і виставляв у ньому свої оцінки[1].
Водночас було запроваджено практику «заморської» служби – навчання дітей дворянства за кордоном. Про їх емоційну реакцію на такий захід можна судити зі слів історика-дослідника петровської доби, професора Петербурзького університету, академіка М. Устрялова (1805–1870): «Не без горя і не без сліз, відправлялися наші царедворці в далекі краї, де не бували ні батьки, ні діди їхні, для справи мудрованої, тяжкої, невідповідної ні званням їхнім, ні нахилам, і тим більш важкої, що навряд чи хто з них розумів яку-небудь мову іноземну. Більшість з них була вже одружена, мала дітей, і легко уявити, скільки плачучих за ними залишалося в Москві. Звичайно, не було жодного знатного дому, де б не тужили і не нарікали про тривалу розлуку з рідними та ближніми, приреченими вчитися ремеслу матроському [курсив – М. Устрялова]. Багато кого, крім того, нарікали на відправку молодих царедворців в єретичні
- ↑ Лизогуб В.А. Правовий статус дворянства в епоху Петра І // Теорія та практика правознавства. Електронне наукове фахове видання. – Х.: Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – 2001. – № 1. – Режим доступу: http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/el_zbirnik/1/1_2011.pdf.
