– надання дворянам права відмовлятися від виборної служби у випадку повторного обрання (1778 р.); ця норма породила у майбутньому (особливо в середині ХІХ ст.) безліч ухилянь від посади;
– унеможливлення обрання особи на посаду нижчу тієї, яку він займав перед тим (1778 р.), що, безумовно, надало ієрархічній системі більш жорсткішого характеру (втілення цього указу на практиці досить чітко простежується на прикладі складання списків Чернігівського намісництва[1]);
– надання дворянським зібранням права: відправки до імператриці, в обхід генерал-губернаторів, депутатів; обговорення всіх питань щодо інтересів та потреб стану; організації дворянських складок (1778 р.), що перетворило їх з виключно виборних органів на підрозділи станового управління[2];
– надання дворянам, котрі займали виборні посади, права отримувати пенсії за їхню попередню вислугу (як відомо особам, які знаходилися на державній службі, це заборонялося, 1781 р.)[3];
– запровадження обов’язку повітових предводителів бути присутніми при розмежуванні земель (1781 р.)[4].
- ↑ ЦДІАК України, ф. 204, оп. 5, спр. 3177, арк. 58; Там само. –Ф. 736, оп. 1, спр. 675, арк. 2–5.
- ↑ О порядке выборов в Губерниях должностных лиц из Дворян и купечества (№ 14816) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XX (1775–1780). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 761–762.
- ↑ О нелишении пенсии уволенных с оною в отставку и потом выбранных Дворянским обществом в земскую службу (№ 15140) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XXI (1781–1783). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 81–82.
- ↑ О положении границы между Наместничествами и между уездами каждого Наместничества (№ 15160) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XXI (1781–1783). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 124–125.
