Сторінка:Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf/151

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

губернії. Натомість М. Неплюєв, подібно до М. Бороздни, протягом багатьох років займав посаду повітового предводителя вказаної губернії (перший Глухівського повіту, другий – Новозибківського)[1].

У подальшому (кінець ХІХ – початок XX ст.) середній термін перебування на означеній посаді зменшився, і в цілому не перевищував трирічної каденції. Щодо причин дострокового припинення обов’язків, то найбільш поширеними серед них були пов’язані із поганим станом здоров’я або переходом на вищі посади виконавчої влади.

З огляду на останнє, цікавий інцидент стався з О. Мухановим. Зокрема, він потрапив у немилість вищого керівництва після того, як у 1904 р. надіслав імператору адрес-телеграму, у якій вказував на необхідність скликання зборів народних представників. Як результат, його позбавили придворного звання камер-юнкера, відсторонили від посади голови губернського земського зібрання та не затвердили чернігівським губернським предводителем. Зауважимо, що у подальшому, О. Муханов став активним членом Конституційно-демократичної партії, (очолив її Чернігівський губернський комітет) і був обраний до складу І Державної думи (1906). Вже в якості парламентаря він неодноразово підписував запити з приводу порушення демократичних прав і свобод урядовцями різного рівня[2].

Правда, цей приклад слід вважати швидше за виняток, ніж як типове явище, адже предводителі, будучи тісно пов’язаними із губернською адміністрацією та залежними від імперського уряду, зазвичай активно підтримували самодержавство та формували основу підтримки політики монарха.

  1. Витевский В.Н. И.И. Неплюев, верный слуга своего отечества, основатель Оренбурга и устроитель Оренбургского края: Биогр.-ист. очерк. – Казань: тип. Имп. ун-та, 1891. – С. 227.
  2. Государственная дума, созыв первый, 1906, сессия первая / Стенографические отчеты. Т. 1: Заседания 1–18 (с 27 апреля по 30 мая). – Санкт-Петербург: Государственная типография, 1906. – С. 270–272.