Сторінка:Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Однак, найголовнішою вимогою стало саме скасування тих положень «Указу про єдиноспадкування» Петра I, згідно з якими поміщик мав право передавати нерухоме майно лише старшому із синів. У зв’язку з цим 9 грудня 1730 р. видано указ, в якому йшлося про відсутність користі для держави інституту майорату. При цьому детально обґрунтовувалася необхідність його скасування – «закон Божий велить дітей своїх всіх одно нагороджувати». Варто враховувати той факт, що намагаючись обійти дію петровського указу, дворяни інколи навмисно продавали села, щоб на отримані кошти забезпечити майбутнє молодших синів. Подібні «маніпуляції» існували і при оформленні приданого для дочок. Відтак, ці пункти пропонувалося скасувати і «з цього указу при поділі серед дітей як рухомого, так і нерухомого майна чинити відповідно до Уложення [1649 р.]»[1].

17 березня 1731 р. видано ще один указ, який додатково підтверджував скасування закону про майорат і зобов’язував: як помістя, так і вотчини іменувати однаково – « нерухоме помістявотчина», і батькам і матерям дітям своїм ділити по Укладенню всім порівну, також і за дочками в придане давати як і раніше»[2].

Отже, остаточне поєднання таких різних видів земельної власності як помістя (умовне володіння) і вотчини (спадкове володіння) стало тією важливою юридичною зміною, яка перетворювала дворянство на повноправного власника нерухомого майна.

Ще одна зміна петровського законодавства за правління Анни Іоанівни стосувалася скасування посади земського комісара (відповідно до Регламент Камер-колегії від 23 червня

  1. О разделе детям движимых и недвижимых имений по Уложению и об отмене указа 714 о пополнительных к оному пунктов 1725 года (№ 5653) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. VІІІ (1728–1732). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 345–346.
  2. О именовании поместий и вотчин недвижимым имением и о разделе оных между детьми по Уложению (№ 5717) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. VІІІ (1728–1732). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 396–397.