Сторінка:Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf/29

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Жалувана грамота дворянству юридично оформила тогочасні заходи призначення дворянського стану і визначила його правовий статус, що повністю вписувалось в офіційну великодержавну політику Катерини II. Основні ідеї грамоти були проголошені в «Наказі, даному Комісії з підготовки проекту нового Уложення», який склала імператриця в 1767 р. Катерина II називала цей документ «великим Наказом», щоб відрізнити його від виданого одночасно з ним «Генерал-прокурорського Наказу при Комісії з підготовки проекту нового Уложення, відповідно до якого і маршалу чинити»[1].

Жалувана грамота 1785 р. систематизувала і підтвердила всі оголошені раніше дворянські права і додала нові пільги. Водночас передбачалось утворення самоврядної губернської дворянської громади і губернського дворянського зібрання, які, по суті, отримали юридичне представництво. Грамота звільнила дворянство від сплати всіх податків, повинностей і заборонила стосовно нього тілесні покарання, а також встановила зовнішні ознаки дворянської приналежності – мундир, шпага, екіпаж, місце в церкві і т. д.[2] Важлива відмінність Жалуваної грамоти від маніфесту 1762 р. полягала в тому, що вона офіційно не засуджувала ухилення від служби і не вихваляла дворянина, який на ній перебував, залишаючи вирішення цих питань «на совісті», тобто на розсуд, самої особи[3].

 
  1. Томинов В.А. Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства: ее истоки, содержание и значение // Законодательство императрицы Елизаветы Петровны / Составитель и автор вступительной статьи В.А. Томсинов. – М.: Зерцало, 2009. – С. XI.
  2. Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (XVIII – начало XX в.): Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства: В 2 т. – 3-е изд., испр., доп. – СПб.: «Дмитрий Буланин», 2003. – Т. 1. – С. 82.
  3. Грамота на права, вольности и преимущества благородного Российского Дворянства (№ 16187) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XXII (1784–1788). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 348.