Ця сторінка вичитана
було б визначено Лівобережжя. Деяким винятком є роботи з історії окремих родів, їх приватного життя та особистого культурного простору, господарської діяльності, тощо[1]. Зважаючи на це, поряд із здійсненим нами аналізом законодавчого регулювання процесу формування дворянства в Російській імперії та еволюції його правового статусу наприкінці XVIII – на початку XX ст., особливо актуальним видається інший запропонований читачеві ключовий вектор – висвітлення особливостей «перетворення» української лівобережної старшини у російське імперське дворянство в процесі нобілітації, його місце в етносоціальній стратифікації, персональний склад та адміністративно-управлінська діяльність тутешніх губернських предводителів і т. д.
- ↑ Барабаш Н.С. Рід Білозерських та культурний світ України XIX – початку XX ст. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2007. – 264 с.: іл.; Будзар М.М. Дворянська сільська садиба Лівобережної України ХІХ ст.: типологія та еволюція культурних форм: автореф. дис. … канд. іст. наук. – К., 2009. – 19 с.; Гаврилишина Н.А. Рід Кочубеїв в історії Лівобережної Гетьманщини (середина ХVII – кінець XVIII ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук. – К., 2014. – 16 с.; Голубчик Г.Д. Рід Марковичів-Маркевичів у культурно-громадському житті України: «Нова сімейна історія»: автореф. дис. … канд. іст. наук. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.; Литвинова Т.Ф. «Поміщицька правда». Дворянство Лівобережної України та селянське питання наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття (ідеологічний аспект). – Д.: «ЛІРА», 2011. – 732 с.; Опанасенко В.В. Роль чернігівського дворянства в суспільно-політичному та культурно-освітньому житті України 1785–1860 рр.: автореф. дис. … канд. іст. наук. – Х., 2003. – 19 с.; Товстоляк Н.М. Меценати і суспільні діячі Тарновські, їх місце та роль в історії України XIX ст.: автореф. дис. … канд. іст. наук. – Кривий Ріг, 2006. – 16 с. та ін.
