Сторінка:Гуґо Гофмансталь. Лірика. Переклад Івана Крушельницького. 192x.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
ТЕРЦИНА
III
 

Ми з тих матерій, що і сни б'ють ними,
А сни ті розкривають плеса віч,
Як діти під черешнями рясними,

Що з їх верхів'їв крізь велику ніч
Рушає місяць в блідозлотий біг.
...Не інший схід і снів, не інший клич,

Вони й, як діти, що підняли сміх, й
Не менш величні в льоті своїх ходів,
Як повня, вставши з деревинних стріх.

До наших душ їх пряжам повно входів;
Як руки духів, схоплені в полон,
Вони є в нас, де їх життя — без бродів.

Три — це одно: людина, річ і сон.

 
ТЕРЦИНА