Перейти до вмісту

Сторінка:Гуґо Гофмансталь. Лірика. Переклад Івана Крушельницького. 192x.pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

П Р О В Е С Н А

 

Іде борвій весни
В стежках в наготі,
Дивні є речі-сни
В його витті.

Він там колихнувсь,
Де плач тремтів,
Волоссям вгорнувсь,
Що в льоті розплів.

Струснув він додолу
Квітки акацій
І в тіло вдув холод,
В живе-гаряче.

До посміхнених
Уст він приліг,
М'які і проснені
Ниви пробіг.

Він флейтом прослизся,
Мов хлипання клич,
При сонній пронісся
Заграві в ніч…

Німий влетів він
В світлиці в шептанні
Й лямпадку згасив він
У нахилянні.

Іде борвій весни
В стежках в наготі,
Дивні є речі-сни
В його витті.

Крізь стежини
Голі, в просонні,
Вітер гонить
Зблідлі тіні