Цю сторінку схвалено
П І С Н Я М А Н Д Р І В К И
Води пруть, щоб нас ковтнути,
Скеля рве, щоб нас рознести,
Вже на крилах на могутніх
Птиці линуть нас однести,
Та вдолині мріє край,
Безліч овочів в озерцях
Вічних оддзеркалює.
Мармор чол і водограй
Над квіток встає коверця
Й легкий легіт виграє.
П І С Н Я М А Н Д Р І В К И
