Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/119

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

увагу; це було перев'язування ранених. Ворожбит, що виконував при армії подвійну ролю — і лікаря душ, і лікаря тіла — розпочав огляд хорих. Він скинув з себе свої священницькі шати і звелів собі принести велику скриню з багатьма розділами, де він ховав свої ліки й інструменти. Він дуже рідко брався за свої хірургічні атрибути і за винятком ланцету, схожого на риб'ячу кістку, що він ним досить добре пускав кров, його спосіб орудувати кліщами і ножем (замість бістурея) видався мені зовсім непевним. Він обмежувався здебільшого тим, що давав хорому чай із лісних помаранчів, пійло з віспенного кореню або сасапарелю. Його головний лік складався з трьох шклянок червоного вина, куди він домішував мускатного горіху та жовток з печеного в попелі яйця. Цим він лікував усякого роду рани і хороби. Ви, звичайно, розумієте, що ця медицина була не менш безглузда й смішна, ніж і та відправа культу, якої священником себе називав ворожбит. І можливо, що надто мале число випадків одужання, підірвало б довір'я негрів до ворожбита, якби він не виробляв при цьому лікуванні ще й різних жонглерських штукарій та не намагався вплинути на фантазію чорних. То він обмежувався тим, що дотикався до їхніх ран, роблячи містичні знаки: иноді ж використовував дуже