воздаю вам хвалу. Наука пророкування мене не зрадила.
„Гійос, амігос, германос, мухахос, монос, мадрес і возотрос, тодос, кі ме ескуаїс акві“. („Сини, друзі, брати, хлопці, діти, матері, і ви всі, що слухаєте мене тут, що я вам казав“). „Ке хабія дихо?“ Були такі знаки на чолі в Букмана, що я пророкував тому ранню смерть, та ще смерть у бою; і на руці такі, що вказували, що він не мине ешафоту. Одкриття, що їх дає мені наука, здійснюються, і сами події складаються так, що те, що здавалось нам суперечним, справджується на ділі: і смерть у битві, і ешафот трапляються разом. Брати мої, дивуйтеся з правильности моїх пророкувань.
Пригнобленість чорних перейшла підчас оції промови в свого роду жах здивування. Негри слухали ворожбита разом і з довір'ям і з переляком; він же, цілком задоволений, ходив взад і вперед по скрині для цукру, якої поверхня була досить велика для його дрібних кроків та кривулястих ніжок. Біасу посміювався.
Він звернувся до ворожбита.
— Добродію капелане, тому що ви знаєте, що станеться в будучині, може б, ви були такі добрі сказати, яка буде доля наша, наша Біасувська, генерал-майорська?
Ворожбит, гордо випростовуючись на блазенському престолі, де наївна ймовірність
