Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/132

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Інтонація, з якою ворожбит вимовив слова „я маю цей знак“, знову вразили мене.

— Його завжди можна помітити, — додав він таким же тоном, — у тих сміливих людей, що вміють замислити повстання і перемогти поневолення серед бою. Печать лева, що ви носите над бровою, доводить вашу хоробрість. Далі, генерале Жан Біасу, вся сукупність ліній вашого чола являє собою найблискучіший доказ вашого процвітання, це комбінація рисочок, що разом усі утворюють букву М, першу букву імени божої матери. Хоч би якій частині чола це зустрілось, хоч би на якій зморшці трапилась, це звіщає талановитість, славу і могутність. Той, що цю літеру має в своїх рисках, завжди досягатиме своєї мети; тим, на чолі кого він стоїть, не доведеться ніколи жалкувати за втратами; він один буде вартий усіх борців свого табору.

І ви — цей обранець долі.

— Дякую, добродію капелане, — промовив Біасу, повернувшись, щоб іти до свого трону з червоного дерева.

— Пождіть, генерале, — зауважив ворожбит, — я забув про один знак. Лінія сонця, ясно відбита на вашому чолі, доводить ваше вміння жити, ваше бажання робити инших щасливими, вашу ліберальність і нахил до розкошування.