перифрази, що ставиться часто революціонерами перед титулом особи.
Біасу втопив зір у нього й запитав:
— Отже, ти любиш чорних і людей мішаної раси?
— Чи я люблю, — скрикнув громадянин С*, — я листуюсь з Брісо і…
Біасу перервав його, хихочучи:
— Ха-ха, я дуже радий бачити в тобі оборонця нашої справи. В такому разі ти мусиш ненавидіти проклятих колоністів, що робили спробу спинити наше велике повстання всілякими жорстокими засобами й муками. Ти мусиш разом з нами думати, що не чорні є бунтарі, а білі, бо саме вони ламають усі правила природи й гуманности. Ти повинен проклинати цих злочинців.
— Я їх проклинаю, — відповів С*.
— Тоді що б ти подумав, — казав далі Біасу, — про людину, яка пропонувала иншим з двох боків обсадити бульвар перед її домом головами, знятими з негрів-повстанців, щоб придушити повстання?
Смертельна блідість укрила обличчя С*.
— Що подумав би ти про білого, коли б він радив членам зібрання — оточити все місто Кап кордоном з невільничих голів?
— Змилуйтесь, змилуйтесь, — простогнав мертвий із жаху „громадянин-генерал“.
