плантаторів; де вони погубили Оже. Ти бачиш, що в мене немає недостачі харчу і що мені зовсім не потрібна твоя наука, така корисна з твоїх слів.
Ця категорична заява зовсім обеззброїла бідного економіста; проте він ще випробував один порятунчий аргумент.
— Моє знання не обмежується тільки знанням про розмноження худоби. В мене ще є спеціальний досвід на полі видобування вугілля.
— А мені що? — сказав Біасу. — Коли мені потрібне вугілля, я спалюю три милі лісу.
— Але я б міг навчити вас до якого вжитку яке йде дерево, не уймався полонений, — шикарнове дерево та саб'єкове йде на кілі кораблів; ябасове дерево — на гнуття, чашкове дерево — на рями; кедри…
— А щоб тебе взяли звідси демони всіх сімнадцятьох пекельних царств, — закричав Біасу, відчуваюючи, що йому терпець уривається.
— Що ви кажете, мій великодушний патроне, — сказав, ввесь трусячись, економіст, що не розумів еспанської мови.
— Послухай, — заговорив Біасу, — мені не потрібні кораблі. Є в мене тільки одна вакантна посада серед моїх людей; це не посада майордома, лише лакея. Обміркуй же, сеньйор філософе, чи вона для тебе не підходить. Ти мені служитимеш на колінах,
