— Отже, так, Жан-Франсуа, що не має инших хиб, як тільки свою любов до коляси, запряженої шістьма кіньми, що в ній він їздить щоденно із свого табору на службу божу до кюре де ля Гранд-Рев'єр, — цей самий Жан-Франсуа укарав усі скаженства Жано. Не зважаючи на низькі благання розбійника, хоч в останню мить він із страху так учепився за одежу кюре де Мармелада, що годі було й одірвати його. Злочинця цього розстріляно вчора коло коріння того дерева, що на ньому він прикріпив великі залізні гаки вішати живі жертви своїх. Подумайте, Біасу, над оцим випадком. Навіщо робити вбивства, що тільки спонукають білих ставати ще жорстокішими? Нащо зловживати різними шарлатанствами, аби тільки роз'ятрювати ще дужче гнів наших нещасних товаришів, що вже й без того тратять терпець. В Тру-Кофі є один пройдисвіт, мулат на ім'я Роменля Профетес, що фанатизує якусь банду чорних; він профанує святу месу, запевняючи, що перебуває в зносинах з божою матір'ю та слухає її пророкувань, засунувши голову в святий ковчег, і спонукує своїх товаришів різати й убивати іменем Марії.
В тім, як він вимовив останнє ім'я, може, було щось ніжніше за просту релігійність. І я не знаю як це сталося, що я зненацька
