останні слова, набрав виразу просто жахного.
„О, Маріє. Ти подібна до чудової пальми, стрункої і хиткої під подихом вітру, і твій образ відбивається в очах твого молодого коханця, як пальма відбивається в прозорій воді джерела.
„Але ти, може, не знаєш, буває в пустині ураган, що часом заздрить спокоєві коханої оази; він налітає, і пісок та повітря мішаються під розмахом його міцних крил; він обвиває дерево і струмочок диханням огню; оаза висихає, пальма згортає під подувом смерти розкішну крону свого листя, величаву, мов вінець цариці.
„Бійся, біла донько Еспаньйоли[1]. Бійся, щоб усе округ тебе не сталося пустинею та вихорем.
„Тоді ти пошкодуєш за любов’ю, що могла б тебе привести до мене, як радісний птах рятунку „катха“ веде мандрівця кріз піски Африки до світлої оази.
„Та нащо ж тобі відмовляти мені, Маріє? Я — цар, і своє чоло тримаю вище над усі людські чола.
„Ти біла, а я чорний, але день потребує ночи, щоб спородити вечірню зорю й світанок, що кращі за них ще“.
43
- ↑ Так Колумб року 1492 назвав Сан-Домінго.
