Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/35

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


останні слова, набрав виразу просто жахного.

„О, Маріє. Ти подібна до чудової пальми, стрункої і хиткої під подихом вітру, і твій образ відбивається в очах твого молодого коханця, як пальма відбивається в прозорій воді джерела.

„Але ти, може, не знаєш, буває в пустині ураган, що часом заздрить спокоєві коханої оази; він налітає, і пісок та повітря мішаються під розмахом його міцних крил; він обвиває дерево і струмочок диханням огню; оаза висихає, пальма згортає під подувом смерти розкішну крону свого листя, величаву, мов вінець цариці.

„Бійся, біла донько Еспаньйоли[1]. Бійся, щоб усе округ тебе не сталося пустинею та вихорем.

„Тоді ти пошкодуєш за любов’ю, що могла б тебе привести до мене, як радісний птах рятунку „катха“ веде мандрівця кріз піски Африки до світлої оази.

„Та нащо ж тобі відмовляти мені, Маріє? Я — цар, і своє чоло тримаю вище над усі людські чола.

„Ти біла, а я чорний, але день потребує ночи, щоб спородити вечірню зорю й світанок, що кращі за них ще“.

43

  1. Так Колумб року 1492 назвав Сан-Домінго.