Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


царем, а цей — тільки раб, але ж я здивовано пригадував собі його величавий вигляд, відбиток твердости на обличчі, блиск його очей, надзвичайну білість його зубів при дуже чорній шкірі, розміри його високого чола, не зовсім звичайні для негрів, гордий вираз товстих його губів, шляхетність його постати, красу її форм, правда, змарнілих від роботи, а проте .гарних, властивих Геркулесові. І я запевнявся, що така людина могла б бути царем. Тоді, взявши на увагу всі инші інциденти, я зупинився в своїх здогадках саме на особі цього нахабного негра; я запалав бажанням розшукати його й покарати... Але що далі, то все більше починали мене мучити вагання.

Справді, на чому міг я основуватися. Острів Сан - Домінґо належав у більшій своїй частині Еспанії, отже природною річчю було те, що більшість негрів, як із тих, що й раніше були невільниками колоністів, так і з тих, що родились на Сан - Домінґо, домішували еспанську мову до свого жаргону. І хіба ж те, що цей раб у розмові зі мною вживав еспанських виразів, могло викликати твердження, що він саме й є автор еспанського романсу ? Адже така творчість була б указівкою на певний високий ступінь культурности автора, тимчасом якраз цього не помічалося в осередку невільників? Що ж до чудернацького

50