ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. До кого-ж ти маєш діло, Астоліо?
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. До того сіньора, що тільки що увійшов сюди. А тобі кого треба?
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. Того самого.
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Чорт!
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. Що ти хочеш робити з ним?
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Одвести його до герцоґіні. — А ти?
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. Я хочу одвести його до герцоґа.
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Чорт!
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. А що його чекає в герцоґіні?
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Певно кохання. — А в герцоґа?
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. Мабуть шибениця.
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Як зробити? Він не може бути одночасно і в герцоґа і в герцоґіні: щасливим коханцем і повішеним.
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. Ось дукат. Киньмо на орла й решку, кому з нас дістанеться чоловік.
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Згода.
ДРУГИЙ ЧОЛОВІК. Як що я програю, то скажу герцоґові, що не застав птиці у гнізді. Мені байдуже до герцоґських справ. (Він підкидає дукат.)
ПЕРШИЙ ЧОЛОВІК. Решка.
