Тим чином зловив я за тиждень дві кози і козеня, а опісля впав ще в засїдку старий великий козлюк. Страшно було злазити до него, бо рив землю ратицями і люто потрясав рогами, поглядаючи на мене. Радо пустив би я єго на волю — та не знав як до сего брати ся. Тодї прийшло менї на думку присмирити добродія постом. Три днї голодував в ямі, а четвертого лежав посоловілий і смирненький на земли. Дав ся, не противлячись звязати, але був так тяжкий, що на силу затягнув я єго до огорожі поміж другі кози.
Так мав я тепер череду з десяти кіз, вчисляючи вже і давнїйші — треба було іно перевести їх до мого замку, куди й вибрав ся другої днини.
Посчіплював я кози за роги і з мотузком в руках гнав худібку перед собою. Перейшов долину, але довга дорога так мене втомила, що порішив стати конець лїса на віддих і ніч тут перебути. Припняв кози до дерева, а сам став глядїти за поживою. Росли недалеко банани, але менї забагло ся попоїсти кусок мяса або устриць, за сим і справив ся я через горби над берег моря. Дорога не була близька — море виднїло в далинї трех четвертий милї, але мене манила ще й давно вживана морска купіль. І справдї найшов я над берегом доволї устриць, зате нї птаха, нї заяця по дорозї не подибав.
По купіли належало вертати домів, та жадоба мяса взяла верх, і я задумав підождати тут до вечера, поки черепахи не вийдуть на сушу. Кози мають обильно трави довкола і воду в потоцї, диких зьвірів нема на острові, тим то і не може їм нїчого злого приключити ся, хочби там і переночували.
Вечер був прегарний. — Сейчас по заходї сонця засияло небо мілїонами зір. Хто не був в тропікових краях, той і не в силї зобразити собі величи тамошнього небокруга. Немов лискучі дияманти вкривають зорі чудовий, темний блакит — а в прозорім воздусї много більш добачити можна зьвізд, чим на нашім блїдім, сумнім небозводї.
Лежу горілиць, вдивляю ся в небо і жду на черепахи — коли се якесь червоне с’яєво закрасило західну сторону неба. Як-стій схоплюю ся на рівні ноги. Чи се місяць зійшов? Нї — се луна. Чи може який горіючий корабель загнали вітри на західний беріг острова? І се нї, бо луна була надто широка як на палаюче
