Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/119

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 120 —

судно. Чи може лїси заняли ся на острові і горять? але з чого? Бурі не було, а тільки один грім міг счинити пожежу. Чи може які люди підпалили? Тисячі суперечних здогадів палило мозок і трівожило мене несказано. Стрілою помчав ся я на місци, де полишив кози, та згодом і про них позабув. На віщо менї усе те, шепотїв я дрожачими губами, наколи який ворог наїхав остров і запалив лїси! Треба мерщій спішити домів.

І гнав я дальше, поки втома не звалила зівсїм з ніг. Знеможений пав на землю — серце вдаряло молотом, а горячий віддих грудь розсаджував. По дорозї розбивав ся в темряві о дерева, а раз упав навіть по пояс в воду, натрапивши ненадїйно на глубокий потік. Згодом, отямив ся я з жахом. Луни закритої лїсом, не було видно. Спокійнїйше вже став я тепер усе розважати. Божевільний! — закликав сам до себе — куди женеш? чи хто тебе здоганяє? чи бачив ти ворога? чи позабув вже, що Провидїнє береже тебе, і без Єго волї і волос з голови тобі не спаде. Чому не здаш ся з усїм на Бога і не вертаєш домів? Страх се лихий порадник, стрівожений ум не може розумно обдумати способів ратунку, а жене навманя, несьвідомий того, що чинить. Поміркуй іно, таж огонь сей міг спалахнути в травах в наслїдок сильних спек, одна іскорка може тодї звести пожежу.

— Се правда — відрік я собі у відповідь — але відкіля саме взяла ся та іскорка?

А таки покинувши на мить трівожні думки, пав я навколішки до молитви. Се мене скріпило і підбадьорило на дусї. Відтак вдрапав ся я на дерево і провів на нїм страшну сю ніч.

Коли прокинув ся, побачив я, що находжу ся в зовсїм чужій менї сторонї. Даром намагав ся пригадати собі яке примітне дерево — памятав іно, що вчера біг на захід, з поворотом випадало отже прямувати на всхід. Але доперва у три годинї узрів я вчерашний горбок — в ночи зробив ту саму просторонь за годину; так страх припинав крила!

Та хоч з найвисшого шпиля глядїв я нинї за слїдом вечірньої пожежі, нїчого не доглянув. Стежити дальше за причиною побоював ся, прийшло ся вертати до кіз. Найшов я їх на давнім місци, тільки козлюк вирвав ся і втїк у лїси, мабуть і єго стрівожила вчерашня пожежа.