Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/145

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 146 —

Ніч провів я вельми неспокійно, прокидував ся раз по раз і не міг діждати ся ранка. Наконець зійшло величаве сонце, погода заповідала ся прегарною, можна було безпечно пускати ся знов на корабель.

На морскім березї застав я дарабу, увязану до дерева. Користуючись відпливом моря, прибув я щасливо на судно. Сим разом узяв зі скринї пачку гвіздя і гаків, десятку сокир, дві кельнї, великий сверлик, три топори, кілька гиблїв і великий камінь до остреня желїза. Відтак перешукав я склад оружа і добув відти десять рушниць, кілька шаблюк і спис, дві бочівки куль і бочівку пороху і кілька метрів льонту, себ-то мотузя, вивареного в розчині салїтри, котрого вживають до запалюваня пушок. Менї міг він принадобити ся місто губки кресати огонь. По сім справив ся я до каюти капітана. Там в скринях і куфрах найшов річ несказаної для мене вартости, іменно білє.

Як-стій роздягнув ся я зі своєї чудацкої одежі, скочив в море викупавсь, а відтак прибрав в чисте шматє. Хто, як я, не носив єго сїм лїт, той зможе іно зрозуміти радість, якої я тепер зазнавав. Опісля вишукав я ще в скринях кілька десяток сорочок, простирала, гамак[1], подушку, сїнник, ковдру — зробив з усего клунок і спустив на дарабу. Кілька клубків мотузя і сотнар мила доповнили набору, з яким дібрав ся я щасливо на беріг.

Щоби ще в друге могти нині на корабель повернути не зносив я річий до дому, а полишив їх на березї, де розіпняв шатро з найбільшого вітрила. На обід з’їв кусок сухара і вуденини і, не спочиваючи — поплив знову ід кораблеви. Час був мені дуже вартівний ,бо, коли-б зняв ся вітер, могло судно потонути.

З полудня станув я на помостї. Тепер забрав усякого рода одїж і, не перебираючи єї, скидав що найшло ся під рукою, на дарабу. В корабельнім маґазинї подибав я великий кружок воску і бочівку олїю.

Ось маю вже сьвітло на довгі зимові вечери! — закликав я втїшно.

Взяв також кілька порожних пак і бочок, бо могли менї заступити кошелї, яких уживав я доси до переховуваня поживи та других річий.


  1. гамак — висяче ліжко з мотузя або полотна.