Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/150

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 151 —

чайно не заскочила мене буря, розіпняв я на березї шатро з великого корабельного вітрила. Обережність ся не була пустою, бо справді девятої ночи зняла ся хуртовина з дощем і перунами.

Не дрожав я за предмети, бо вже всї приміщені були в печері, але коли перун сторощив недалеко дерево, огорнула мене страшна трівога; згадав я, що ось під боком в мене закопаних безмаль 400 фунтів пороху — не дай Боже, ударить грім, то я з цілою оселею вилечу у воздухи. Навколїшках на молитві провів я останки ночи, трепетав за кождою лискавкою і взивав ласки Всемогучого. Аж над раном буря утихла, заяснїла чудова погода, а я все таки довго ще не міг очуняти з трівоги.

По снїданю взяв ся я переносити порох до хрустальної печери. Щоби не промок, насипав я єго в порожні фляшки, а відтак в коши носив до мого скалистого складу. Собі полишив іно десять фунтів і сї закопав у фляшках в землю.

До печери занїс я також чимало других припасів і знарядів, щоби на случай нападу Караїбів і їх побіди, як прийде ся менї тікати, не втратити усїх скарбів.

Велику пушку вивіндував я при помочи линв і колїсцят від фальконетів на вартівню, там єї примістив на стовпах, а все накрив кришею з дощок. Пушку завернув пащекою до моря, щоби при вистрілї відгомон ішов в ту сторону.

Позаяк мав я тепер спорий припас амунїциї і оружа, задумав я ще обвести свій замок палїсадою[1]. Забрав сокиру і пилу і справив ся у лїс настинати дерева. На сю цїль вибирав я пнї 30 цм. в промірі, надтинав їх з боку, а дальше різав пилкою, відтак по оба кінці застругував топором. Пальки ті 6 м. завдовшки клав я опісля по кілька на візок і перевозив домів. Та хоч працював невсипущо цїлими днями крім сьвят, доперва по шести тижнях приладив я двіста штук і міг починати палїсадованє.

Викопавши рів 4 м. від муру, ставив я палї оден попри другий, обкидав камінєм і присипав землею. Тим чином виріс густий частокіл 3 і пів м. заввишки. В відступах метрових поробив я в нїм діри на рушницї, фальконети знову примістив на трех углах, бо цїлий округ мав вид пятикутника, котрого підставу творила печера.


  1. Палїсадою або частоколом зовуть ся густо рядами вбивані палї, для здержаня ворогів в приступі під кріпость.