Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/152

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 153 —

кішний обід і спивав найлїпше вино за єї здоровлє. Цїлий мій двір, запрошений до пиру, споживав ураз зі мною усї скусні страви.

Позаяк давнїйша бамбусова огорожа не захищала мене добре від осїнних злив, зладив я трівку стїнку з дощок, в котру вставив два віконця, виняті з комнат корабельних, і двері з замком з каюти капітана. Тепер міг я запирати ся на ніч без остраху перед нечайним нападом диких.

Сама печера була прегарно заосмотрена: на ковбеньках лежали дошки, на них ліжко з постелию, побіч стіл сьвіжо зроблений з тертиць, на нїм воскова сьвічка, коло стола крісла, над ліжком занавіси з вітрильного полотна. А коли у печи спалахнув огонь, а на двері і вікна запустив я опони, можна було раювати в сїм затишку і кпити з бурі, що лютувала на дворі.

Коритарик відгородив я також стїнкою, щоби не заходила задуха з кухнї. Другий знову прохід укріпив так добре, що не спосіб було дібрати ся туди до печери.

Инколи лишень трівожила мене думка про трясенє землї, але коли згадав я на Провидїнє, поклав ся з усїм на него, а з довірєм і супокій повертав у душу.

Зимові дни проводив я в працї і сьвята і довгі вечери на читаню біблїї. Ах! та неоцїнена книга стала моїм найлїпшим товаришем і другом у самотї; з неї плив чистий здрій потїхи і відради для нещасного заточника.

З першими весняними лучами взяв ся я до справленя рілї. Сим разом злаштував собі нїби плуг з рала, яке найшов на корабля, а котре служило либонь до об’оруваня сахарної трости. Прикріпивши в него ярма, позапрягав я кози. Спершу не хотїли тягнути, але згодом привчили ся і орали, мов справдї нїколи нїчого другого не робили. При помочи такої робучої сили справив я за тиждень так великий шмат поля, що лопатою і за два місяцї не втяв би сеї штуки. Відтак подїлив я землю на загони, засїяв пшеницею, горохом, житом, ячменем і вівсом; сей послїдний був призначений для кіз. Засїв заволїк я бороною, що зладив єї сам з великих гаків, вбиваних в деревляну крату. Наконець засадив і кілька пригорщ розинків, трібуючи, чи не вдасть ся виплекати на острові винограду.

По скінченю сих робіт оставало менї ще кілька місяцїв вільного часу. І як думаєте, за що взяв ся я теперечки? Не вгадаєте...