Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/153

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 154 —

почав будувати судно. Чи так гірко тобі, небоже, на острові? закличе може хто з читачів. Та-ж маєш тепер усего подостатком: прегарне житло, повні комори, оружа і амунїциї, гейби в якій кріпости. Скільки вже разів зазнав ти непостійносте моря, чи знову в друге хочеш як онодї в Бразилії шукати сам своєї погибели? Не краще то підождати, аж Провидїнє зішле тобі корабель на ратунок?

Оно і правда, але менї таки представляла ся річ инакше. На мою думку, судьба саме тому заосмотрила мене так нечайно у всїлякі знаряди будовельні, щоби дати менї спроможність ратувати ся з сего острова. І я порішив здїйснити свій намір.

Робінзон Крузо (1919). Стр. 154.jpg
Робінзон вигляджує середину човна сокирою.


Вибравши пригоже дерево, що росло недалеко над потоком стяв я його сокирою, обробив зо внї топором і взяв ся випалювати з середини розжареним вуглем. Коли заглубина доволї вже була велика, вирівнав і вигладив я єї боки долотом і сокирою ,а відтак почав копати рів 1.20 м. завглубшки, а звиш 2 м. в ширину.

Та ось заскочили мене жнива. Полон в сїм роцї випав гарний, зібрав я кільканайцять кіп ріжного збіжа. Місто ножика ужив