Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/172

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 173 —

дзою і бататами. Земля, добре справлена, видала прегарні плоди.

Так проминув нам рік хутко і весело. Пятниця вмів уже відповідати на питаня, так став я з ним заходити в цїкаві а поучаючі розговори. Одної днини звів я бесїду на єго родинний край.

То там далеко остров Пятницї — вказав він на полудне — а тамки другий, де живуть єго вороги.

— Чи племя, до котрого ти приналежиш, побідило коли?

— О так, ми побиваємо сила ворогів, а він утїкає.

Та чому-ж, коли так сьміло борете ся, зловили тебе?

Пятниця і других трох були далеко. Велика громада ворогів окружила нас, так много годї повбивати, і вже всї лежать у човнах спутані.

— А чому ваші борцї не поспіли вам з підмогою?

— Бо нас сейчас вкинули в човна, а тамтих повбивали — а Пятниця втїк.

— Чи ви також убиваєте і з’їдаєте полонеників?

— Так, брати Пятницї їдять, всіх їдять — але тут на сїм острові, бо дома не вільно.

— А був ти коли тутки з ними?

— Пятниця був тамки далеко — показав на захід.

— Чи ваші човна потапають коли?

— Нї, — але треба плисти обережно, бо як морска ріка захопить, то човен вже домів не поверне.

Либонь знали й они про сю небезпечну течію, котра трохи не загнала мене на широкий океан. Пятниця говорив все про себе в третій особі, як се роблять дїти. Нарід свій звав “Караіб” як і жителів других островів з тою ріжницею, що про своїх казав “сильний Караіб”.

Розказав менї також, що на полудни в великім краю вимордували білі люди цїлі племена Індиян. Се либонь відносило ся до Іспанцїв, котрих жорстокість і знущаня над тубильцями стали так розголосні, що вістка про них дійшла аж до Караібів.

Раз якось завів я Пятницю до мого човна, а вказуючи на него, поспитав:

Чи можна на такій лоди дібрати ся до землї, де жиють білі люди?