Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/203

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 204 —

а я знову з подорожним і шістьома матросами поскочив до каюти капітана, котрого собі бунтарі на моє місце обібрали. Двері були з середини заперті, прийшло ся їх висадити. Почувши ломіт, зірвав ся гільтай з ліжка, та заки мав час найти оруже, сторощив я єму голову кулею.

Вистріл принадив решту матросів в числі 12 мужа. Коли узріли мене і вбитого ворохобника, одні відкинули рушницї і просили пощади — другі стали втїкати, але поручник зі своєю дружиною прихопив їх і звязав. Тодї велїв я спокійнїйшим заприсягти собі вірність, що і радо вчинили. Також розкази Робертсона про могучість ґубернатора і вислані ним човна нагнали їм чимало страху. Твої вистріли доказали правду єго слів, і так я добув судно. Тїло вбитого проводиря ворохобників приказав я повісити на реї головної щогли.

Скінчивши свій розказ, просив мене капітан, щоби я пішов з ним на корабель в характері офіцера, котрому буцїм то ґубернатор припоручив покарати виновників і провести судно до Анґлїї.

В цїли ліпшого збаламученя осади — додав — розповів я їм, що ґубернатор велить менї справити корабель до противного берега, бо не хоче видїти бунтарів, анї сам їх судити, щоби засуд не випав надто строго. Поручив я отже Пятници, які річи має відложити на перевіз до Европи, а сам став радити ся з капітаном, що робити з запертими в печері вязнями. Еткінс і два другі були се драбуги над драбугами. Коли заберемо їх зі собою, треба держати усїх трех в оковах а в найблизшій анґлїйскій кольонїї віддати під суд. Капітан, покаравши вже кількох бунтарів смертию, не хотїв більше проливати крови.

На мій приказ приведено звязаних бунтівників, а я промовив:

Єго ексцелєнция ґубернатор присилає мене вас судити.

Помилованя! — сказали всї разом.

Помилуваня, повторив я глумливо — тепер просите помилуваня, а ось перед недавним часом піднесли зухвало руку на капітана і заграбили корабель, щоби пустити ся з ним на морске розбишацтво. Єго ексцелєнция звернув судно властивцеви і простив деяким каючим ся, що допомогли самі єго добути. Та провина не могла одначе обійти ся і без кари: ось капітан воро-