Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 24 —
Глава IV.
Подорож до Ґвінеї. Лїтаючі риби. Пожежа на мори. Торговля з Неґрами. Поворот до Анґлїї.

З Льондону виплили ми Тамізою на Північне море, з відти звертаючи на захід, проливом Кале (Calais) поміж Анґлїєю а Франциєю дістали ся у канал Ля Манш (La Manche) .Густї мраки, які нас тут заскочили, вкривали такою пітьмою все довкруги, що трохи не вдарили ми о другий корабель, котрий проти нас надпливав. Але на океані Атлянтийскім тумани уступили і прегарна погода засияла на небі. Милий легот подував об вітрила, граючи бандерою, води океану надили око чудовим блакитом, якого на брудних филях моря Нїмецкого не доводилось нам бачити. Посуваючи ся все на полуднє, причалили ми до Мадейри[1], де закинули якор, щоби направити судно. Я за той час перебігав прегарний остров і заїдав солодкі ягоди винні в ростучих тут буйно виноградниках. Відтак прийшло ся нам плисти попри острови Канарийскі. На однім з них, Тенеріфі[2], побачили ми з далека димлячий ся вулькан. Опісля вже тільки рівна площа водна простирала ся весь час перед нашими очима. В прозорім єї зеркалї бачив я мілїони риб всілякої величини і краски. Инколи промчала попри нас громада дельфінів[3], що грали ся весело у сонци й пускали з нїздр високі стріли води нїби срібні фонтани. Раз показав мені керманич в мори великого рекіна[4]. Матроси мали охоту зловити його, але капітан не позволив, щоб не тратити часу.

Минувши поворотник Рака, наближив ся наш корабель до


  1. Мадейра, остров на океанї Атлянтийскім на захід від Марокка. Належить до Портуґальцїв. Має дуже милий климат і землю плодющу. Давнїйше були тут буйні виноградники, котрі одначе в послїдних часах знищила мшиця виноградна (Phylloxera).
  2. Тенеріфа, найбільший з островів Канарийских, на полуднє від Мадейри положенях. Вульканїчного характеру — приналежить Іспанцям.
  3. Дельфіни — морскі зьвірята ссучі, похожі на риби. В голові мають отвір, через котрий, яв кит, випорскують воду. Скіра на них чорняво біла. Жиють громадами і пливуть за кораблями, чатуючи на добичу. Суть хищні — полюють на них задля трану.
  4. Рекін — пажор людоїд, незвичайно нажерлива риба. Рот у неї на спідній стороні голови як у осетра, наїжений острими зубами. Вганяючись за кораблями, з’їдає усе, що єму моряки викинуть. Небезпечний для купаючих ся в мори — бо одним потиском сильних зубів втинає ногу і перегризе найгрубше дерево.