Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 33 —

я стягнути вітрила і почала ся ловля. Та хоч риба і заходила у сїть, я нароком випускав єї, щоби на часї зискати. Так минула нам година.

Що-ж поспитав Мулей, ще нічого доси не вловив?

— Чари чи вроки наслано нинї на нас, відрік я, вже ось годину закидаю сїть, а риби нї одної.

Що тут чинити турбував ся Мавр, без риб вертати не можна, бо Сіді Мустафа лютив би ся страшенно.

Знаю я одно місце дуже рибне, але далеко відси на полуднє. Там моглиби ми риб доволї і борзо наловити.

Га! то плиньмо тамки, пристав Мулей і не доміркувуючись нїчого, розіпняв вітрила.

Звернули ми на полудне як-раз в противну сторону від берегів іспаньских, до котрих задумував я плисти, та не вважаючи на се, порішив я тїкати куданебудь, щоби тільки на свободї опинитись — а проче здав на проізвіл судьби.





Глава VII.
Побіг з Салє. Клятва Ксурого. Стріча з львом. Неґри. Левпард.

Сонце скотило ся вже до западу, а ще нї одної риби не було в скрини. Мулей, не догадуючи ся нїчого, не завважав, що пливемо дальше нїж звичайно. Місто Салє, хоч положене на горі, щезло нам вже з очий і тільки пустий беріг маячів на милю від нас. Тоді приказав я Маврови стягнути вітрила, а коли він наклонив ся привязувати верівку до судна, ухопив я єго в пів і кинув в море. Мулей пірнув у воду, але по часови виплив знов верхи і прямуючи до лоди, молив, щоби єму житя не відбирати. В сю мить прицїлив ся я до него з рушницею і закликав: — Не займай нас, а то згинеш! Не думаю тобі нїчого злого робити і не зроблю, тільки остав мене в спокою. Знаю, що вмієш плавати як риба, тимто і легко дохопиш берегів. Я наважив ся утїкати і хочби прийшло ся тебе убити, на залишу моєї постанови.

Почувши се Мулей, завернув до берега і певно доплив ща-

Робінзон Крузо 2.