Молодий чоловік, проводир човна, став нас розпитувати по іспанськи і портуґальски, та я, несьвідомий язика, зложив тільки нахрест руки наче до молитви і вказав мовчки на корабель. Моє нїме прошенє зрозуміли. Два матроси перейшли у наше судно і помогли нам веслувати. На корабли приняли нас сердечно, але і капітан не вмів по анґлїйски, то нїяк було менї з ким порозуміти ся. Говорив він до мене по француски, по італїйски, навіть по латинї, та я крім матерньої не знав другої мови. Тепер аж відчув я гірко колишнє моє лїнивство. Отець нераз заохочував мене до науки чужих язиків, але я ледащо попри уха пускав усї єго остороги і ради.
На щастє найшов ся на корабли матрос Шкот, котрий вмів по анґлїйски і портуґальски. Він став тепер нашим переводчиком. При єго помочи розповів я свої пригоди, яких від виїзду з Анґлїї довелось менї зазнати.
Капітан вислухав усего і заявив через переводчика, що пливе до Бразилїї і радо забере нас зі собою. Радіючи, припав я єму до рук і цїлуючи прохав, щоби за ратунок взяв собі моє судно, з усїм, що тамки находить ся.
Молодий чоловіче! — відрік чесний моряк, і що стане ся з тобою, наколи я твою нерозважну жертву прийму. Не посїдаєш нїчого, нї гроша нї другів в Бразилїї, будеш мусїв тамки запродати ся в неволю ще гіршу від мавританьскої. Най-же мене Бог заступить, щоби я, користаючись твоєю недолею, обдирав тебе з послїднього; значило-б се: житє, котре тобі нинї вратував, знов запропащати. О нї! хлопче — те, що роблю, роблю яко християнин, бо не знаю, чи і мене самого колись не постигне така судьба.
Сейчас сказав зладити точний спис усїм моїх річий, вчисляючи навіть збани на воду. Відтак поспитав мене, чи не продав би я єму свого судна, котре може в дорозї їм принадобити ся. А коли я не знав, яку цїну поставити, чесний Портуґалець промовив: “Будоване нарочно коштувало би мене що найменше 200 червінцїв, буду дуже рад, як пристанеш на половину. За рушницї компас і другі прилади даю тобі 20 червінцїв.
Я з радісною вдячністю приняв те користне предложенє.
— А що задумаєш з отсим молодим Мавром? Він до тебе приналежить, але хісна з него не богато меш мати, а викормленє коштує. Дам тобі за него 50 червінцїв, чи годиш ся менї єго продати?
