Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/40

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 41 —
Глава IX.
Купую землю і стаю плантатором. Торговля Неґрами.

Плянтатор[1] Бразилїєць, з котрим я спізнав ся, мав в доокресности Сан Сальвадору плянтацию трости сахарної а крім того ще й цукроварню. Поїхав я раз з ним туди, а, проживаючи довший час на заводі, мав нагоду придивити ся, які величезні бариші збирають плянтатори і фабриканти. Привчений у Маврів до працї, почай я небавом за нею скучати, тим то сам доброхіть взяв ся до управи майном мого сусіда. Сей став менї раяти завести власну плянтацію. Ґрунта можна було дешево набути, а робітник не коштував богато. І я дав ся на підмову. Плянтатор-сусїд виробив менї у правительства дозвіл осїсти в сїм краю і пособляв у починах мого плянтаторского житя.

Тяжкий се був кусок хлїба. Не посїдав я невільників, тим то мусїв сам працювати з кількома йно наймитами. О, як жалував я тепер, що розстав ся з своїм Ксурим! Часть піль засадив я тростию сахарною, а другу половину тютюном. Були, що правда, і бариші, та не так великі, як надїяв ся спершу, а гроша вже не ставало. Мав я ще трохи капіталу у вдови в Льондонї, але не було доси нагоди єго звідти відобрати. Житє ставало згодом невиносимим, бо чи не було оно таке саме, яке вів дома у родичів в склепі за вагою? Чи-ж треба було за ним аж тисячі миль через океани їхати? Важка праця наскучила вже менї, всьо, що заробив, ішло на сплату довгів за плянтацию, а крім того потягала мене плавба, і з завистю глядїв я на тих, що відпливали на море.

Так стояли справи, коли одної днини саме, як ладував я з наймитами тютюн у мішки, ввійшов нечайно до комнати мій старий друг, капітан портуґальский. Вертав з Індиї, де набор корабля задержав єго довший час. — Но, як живеш, дорогий Робінзоне? закликав, хопивши мене у свої обійми. — 3 щирою радостию повитав я чесного моряка а відтак розповів єму усї свої турботи. Вислухавши уважно, сказав він:


  1. Плянтациї се широкі лани, зарослі тростию сахарною, бавовною, тютюном, кавою, рижом. Властителї таких плянтаций зовуть ся плянтатори. До управи плянтаций спроваджувано давнїйше з Африки чорних Неґрів, котрих вважано не за людий а гірш худоби. Повстали навіть купцї, що торгували ними і довозили до Америки. Доперва в р. 1865. скасовано сю ганьблячу людство торговлю “живим крамом”.