Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 6 —

короля Вільгельма Але король небавом помер, а за єго наслїдницї Анни почали ся релігійні борби наново. Дефо видав в тім часї одну доволї сьмілу брошуру полїтичну, за котру засуджено єго на кару грошеву і поставленє на лобній площи[1] в трех місцях Льондону. Та нарід стояв за писателем, котрий як-раз в день кари випустив з друку стих, осьпівуючий горячими словами правду і тих, що за неї потерплять. Поема одушевила Льондонцїв. Нарід тиснув ся до лобного місця, укрив єго килимами, закидав поета вінцями і цьвітами, висьпівуючи ему многолїтствіє. Місце ганьби стало ся Дефо’му місцем слави.

Дальше житє автора складало ся всїляко: випущений з вязницї, втїшав ся якийсь час ласкою королевої і занимав важне становище на дворі, то знов терпів крайнє убожество і муки тюрми. При кінци вже свого житя забрав ся до списаня пригод Робінзона Крузо. За підставу до сего дїла послужили ему правдиві події одного шкотского моряка, Александра Селькірка. Сей молодий чоловік вів в краю дуже гуляще житє а відтак вступив в службу корабельну. В часї одної подорожи полишив ся на острові Хуан Фернандес[2], де довший час проживав самітно. По роках доперва причалив до берегів сего острова корабель европейский і забрав Селькірка до Анґлїї.

Єго пригоди стали Дефо’му взірцем. В своїм дїлї представляє він дуже живо і займаючо, як радить собі самітний чоловік на пустім острові, як добуває власним промислом усї знадоби в далинї від людського товариства.

Коли Дефо покінчив своє діло, не міг зразу найти на него накладчика, доперва по довгих заходах вдалось єму продати рукопись за 10 фунтів стерлінгів. (Фунт стерлінгів, гріш анґлїйский, наших 5 дол.)

Але успіх книжки був незвичайний. Сейчас вже по видрукованю розривали єї собі старі і молоді, люди усяких станів. Толковано і перероблювано Робінзона на усї мови і нинї нема майже краю, де-би єго не читано.

Дефо помер в р. 1731. Він, що стілько терпів в цїлім житю, і


  1. Вживана в тих часах дуже постидна кара, получена інодї з битєм. Засудженого привязував кат до стовпа деревяного або желїзного напубличнім місци перед зібраним народом.
  2. Juan Fernandez, громада островів на Великім океані при західнім побережу Чіле. В 16. і 17. віку улюблене пристановище буканерів, се-б то француских розбишак.