Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 10 —

Бідна жінка мов нежива стала, почувши мою сповідь. — Дитино! закликала зі слезами — чи позабув ти, що твій брат погиб на мори, а другий у війні, а ти один нам позістав на сьвітї? Чи бажаєш загнати нас у могилу, полишивши сиротами на самотї? Покинь сю божевільну гадку, котра без хиби смерть нам принесе!

На се відрік я роздратований: “Коли ви, мені спротивите ся і батька не упросите, то утоплю ся; красша смерть, чим таке нудне житє в запертї, в тісних, душних мурах в однаковіській все роботі”.

Дорога мама, стрівожена моїми словами, стала мене пригортати і цілувати, заклинаючи, щоби я отямив ся. Єї пекучі слези падали на мою голову, але я негідник не зворушив ся ними; на терпіня дорогої, сердешної неньки був байдужний, уперши ся при своїм. О, як тяжко покарав мене за те Бог опісля!

Зажурена мама пішла таки просто до батька за мною. Сей, почувши річ, розсердив ся вельми і призвав мене до себе. З тьохкаючим серцем увійшов я в єго кімнату, а батько, побачивши мене, закликав: “Що се за дурниці приверзли ся тобі, хлопче? Моряком забажалось зістати? Чи думаєш, що так відразу зроблять тебе старшим? Щоби стати мореплавцем, треба знати математику, ґеографію, астрономію і другі науки — треба довгі роки служити на корабли і неодну грозу перебути, заки дійде ся ступня капітана. Щоби бути корабельним майстром, треба вміти ковальство і механіку і тесельску роботу, а ти, небоже, що знаєш? пустувати та у пристани гави ловити, на будучого капітана се трохи за мало. Без працї і науки чоловік є нічим і до нічого не доведе. Хоч і призволю тобі поплисти на море, скажи, що дїяти-меш на корабли? Ледви зістанеш звичайним матросом-попихачем, котрий цїле житє спинає ся іно по щоглах і реях[1] та зносить штурханці і наруги. Чи не красше спокійно жити і трудити ся між своїми, ніж наставлятись на всілякі небезпеки і певну смерть, яка кождої хвилї може постигнути моряка на водах? Чи не ліпше спочати на ріднім кладовищи побіч костий батьків і дїдів, як потонути в глубинах океану на поталу рибам та другим зьвірям морским? Покинь пусті


  1. Реї суть то поперечні жердки, прикріплені до щогл, на котрих розпинають полотна, т. зв. вітрила.