Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/91

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 92 —

вай мене у день трівоги, а спасу тебе і почитати-меш імя моє во віки.




Глава XXI.
Загорода для кіз. Бамбус. Подїя на ловах. Новий парасоль. Огонь. Печеня. Два голоси душі.

Звільна, дуже звільна вертали менї сили так, що доперва по двох тижнях спроможен був я взяти ся до прочищуваня печери — але робота се була тяжка і томляча, тим то лиш коротко холодним ранком і вечером міг я працювати.

В наслїдок трясеня землї відорвала ся часть стїни і скелї, печера через те побільшала, а шпара — куди вода заходила — зовсїм щезла. Дах навіть, котрий я був зробив, поглотила земля, що і сліду з него не стало.[1] Зваживши все те, побачив я, що оставати дальше в печері небезпечно. Коли-б був в нїй підчас трясеня, не втекти менї з житєм. Приходило ся отже будувати собі деинде хату. Але по часови, коли роздумав я, як догідною була для мене дотеперішня оселя і як гарно захищала від дощів — коли згадав відтак, як важко брати ся менї без нїяких знадобів до будови нового дому, порішив полишити ся такой в печері. Гадку переселеня був би я може і звершив перед чудовими снами, але нинї здав усе на Бога, певний що без Єго сьвятої волі і волос з голови менї не спаде.

Натомість задумував я виставити стайню для своїх кіз, бо разом з ними жити дальше в печері було ніяково.

В тій цїли вибрав ся я ранком у ліс, глядячи за галузєм, пригожим на будову. Як звичайно взяв зі собою лук і стріли, а натрапивши на якогось птаха, пустив ся за ним на незнану долину. Посеред неї росли високі на кільканайцять метрів деревця рівні і стрункі, а коли до них я підійшов, пізнав, що се бамбусна трость. Вид єї врадував мене чимало, бо мав я ось материял на будову


  1. Трясеня землї сильно змінюють вид околицї: де була рівнина, повстають гори і навпаки. Так приміром в Мехіку підчас трясеня в 1756 р. підніс ся на гладкім просторі з нїдр землї вулькан Хоруліо (Jorullo) 507 м. високий. В полудневій знову Італїї порозпукали ся челюсти величезні, в котрі запали цїлі села і охрестности.