Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/92

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 93 —

легкий а не трудний до зрізаня[1]. Покинув отже лови і забрав ся стинати бамбуси, вибираючи деревця 4 — а найбільше 5цм. в промірі. Цїлий день працював без уговку, а таки вечером мав всего на всего йно 30 бамбусів. Годї було взяти усї нараз; тричі вандрував я до печери і назад і доперва третьої днини міг начинати будівлю.

Побіч моєї оселї росли дві пальми звиш 3 м. одна від другої. До них на висотї двох метрів прикріпив я бамбусову жердку: На сю спирав скісно другі бамбусові жердки так, що через те повстала нїби стріха, на земли стояча. Зверхи вкрив я єї грубою верствою кокосового листя, в горі звязав бамбуси волокнами пізанґів.

Стріха та чи хатка була з двох боків наскрізь відчинена. З одної сторони загородив я стїнку так, що втикав в землю відповідно довгі бамбуси і переплїтав їх хворостом, як се у нас роблять плоти. З другої сторони полишив дверцята, куди-б заганяв і виганяв кози.

Так отже мали вже тепер мої товаришки безпечний захист від спеки і дощів. Згодом звикли до своєї стайнї так, що вечером самі підходили під дверцята і блеянєм просили ся до середини. В день одначе мав я з ними чимало клопоту. На пашу бояв ся їх пускати, щоби не втїкли у лїс, а знов коли ішов на лови і привязав кози до дерева, бідні зьвірята не мали чим пасти ся і мало давали молока.

Раз якось повертав я з ловів з убитим заяцем і, наступивши на щось острого, пробив собі ногу. Кров полила ся стругою, що нїяк було єї спинити. Тернь мяжня не міг так болючо ноги скалічити — роззираю ся довкола і находжу... острий кремінь. Хоч біль докучав сильно, радо-б дав ся я ще раз так і дужше зранити за такий цінний добуток. Позабув я на ногу, добув сейчас ножика і став кресати огонь. Дияманти не одушевили либонь нїкого ще так, як мене вид отсих прегарних іскорок, котрих вже стільки часу не бачив.

З радісним серцем спішив я домів, не зважаючи на прикрий


  1. Бамбуси (Bambusa vulgaria) суть то трави, ростучі в тропікових околицях землї. Доходять 6 — 10 а навіть і більше метрів висоти., а 5 — 7 цм. в промірі. Особливі тим, що їх стебла суть розгалужені, здеревнїлі, а твердші від дерева наших дерев. Виї гладкі, внутр дутчасті. Є дуже легкі, тим то і пригожі до будівлї, виробу знарядів і на меблї. Випустки їх їдомі як вариво.