лося, коло сотні собак гризлося тут Проміж них вовтузилися люди, що, розплутуючи їх, били ломаками. Мимохіть кинувши оком, він здивувався, бо побачив таке, що можна порівняти хіба з гротесками Доре. Стрибнувши вниз, він опинився на добре натертій санковій дорозі і зробив це гаразд. Тут, на добре втоптаній площині, біля вузької стежки, санки і люди чекали на бігців, що були ще позаду. Ззаду донеслось скавчання і біганина собак, і Смок ледве мав час відскочити осторонь, у глибокий сніг. Санки проскочили, і він побачив чоловіка, що, стоячи навколюшках, щось вигукував, наче божевільний. Тільки-тільки сани від'їхали, як мусіли спинитися під галас баталії. Роздратовані собаки, що запряжені чекали на бігунів, розсердилися на тих, що видерлися наперед. Вирвавшися з рук, вони кинулися на них
Смок метнувся, щоб обійти їх. Він побачив зелений ліхтар фон Шредера, а трохи далі червоний, що означав його власну запряжку.
Смоку, ідіть сюди, ідіть сюди! Гей, Смоку, сюди! — почув він Шорті, що стурбовано гукав на нього.
— Йду! — гукнув він.
При червоному світлі він міг побачити, що сніг був покопирсаний і потоптаний, і по важкому віддиху свого товариша він догадався, що і йому довелося витримати баталію. Він кинувсь до санок і за мить уже впав на них. Батіг Шорті ляснув, і одночасно він гукнув:
— Рушайте, чорти! Ну!
Собаки рвонули упряж, і санки раптом вискочили наперед. Це були здоровезні собаки — прим'єрована Гансонова запряжка з Гудзонової затоки — і Смок вибрав для першого перегону, що складався з десятьох миль по Моно (то був важкий, покарбований шлях рівниною до гирла) і перших десятьох миль Юконом
— Скільки попереду? — спитав він.
— Мовчіть і бережіть свій дух, — відповів Шорті. — Гей, звірі! Вперед! Вперед!
Він біг позаду санок, тримаючися за коротку мотузку, Смок не бачив його, так само, як не бачив і санок, що на них він, простягнувшися, лежав. Вогні лишалися по заду, а вони неслися крізь темряву з найбільшою швидкістю, на яку тільки здатні собаки. Морок був такий густий, що здавалося — ніби його можна намацати.
Смок відчув, що сани трохи збочили, і спереду дійшло гарчання
