Сторінка:Дмитро Антонович. Найновіші росліди староїукраїнської архітектури і значіння її для історії українського мистецтва (1931).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


з трома абсідами, не покриті вежою удалося розкопати. Біля східних абсід собору, в ряд з ними з північного і південного боку було розкопано нижні частини двох усипальниць. Ці будівлі було виведено як самостійні каплиці, але в притик до бічних абсид собору, так що тепер зрозуміло чому на старих рисунках чернигівський Спас має вигляд пятиабсідної церкви. Особливе значіння для історії мистецтва має несподівано одкритий на склепінню одної з внутрішніх арок, фрагмент старого стінного малювання, який представляє постать молодої жони, святої проповідниці, виконаний в рисунках і фарбах з видатною умілістю, а що до техніки малярства, то виконаного зовсім відмінним і не подібним до відомого нам досі на терені України способом малювання. Малювання в Спасі чернигівським не виконано all'fresco, але, як догадується дослідник М. Макаренко, є малюванням темперою. Воно нанесено на тинк спеціяльно приготований з домішкою шолухи зерна, ячменю або пшениці, і волокон хоч коноплі хоч льону, які збільшують міцність цього тинку. На поверхні він має жовтавий колір і так вилощений, що часами блищить як слонова кість. Такого способу малювання на стіні ми між Українськими памятниками ще не знали; можливо, що цей фрагмент малювання є старіший із всіх відомих нам на Україні стінних мальовил, бо є підстави думати, що це малювання було виконано зразу після викінчення будівлі чернигівського Спаса.

Після собора Спаса було ще в Чернигові в літі 1924 і в літі 1926 років, разом на протязі 7 місяців роблено розсліди церкви Успення в Єлєцькому монастирі. Тут також було виявлено баптистерій (чи хрестильню) приміщену в південній ділянці нартекса відділеній абсідою від південного корабля церкви. Що тут ми маємо діло іменно з баптистерієм, а не просто каплицею, доказується тим, що на місці було знайдено остатки хрещальної купелі. Таким чином можна сказати, що при всіх докладно досліджених церквах XI — XII віків на Україні одкрито було баптистерії. Із цього ми не можемо, очевидно, робити висновку, що кожна церква обовязково мала баптистерій, але можемо заключати, що баптистерії були при церквах річчу звичайною. Ці баптистерії у всіх відомих нам 6 випадках знаходяться на лінії західного фронту церкви з полудневого або північного боку. Іноді їх вибудовано самостійно, іноді їх приміщено в бічній частині нартекса. Іноді вони служать разом і усипальницями, іноді усипальниці прибудовані окремо. В самих церквах правдоподібно погребу не робилося. Це все нові відомости, яких ми ранійше, до останніх розслідів не знали.

Але що саме головне для історії українського мистецтва, це остаточно установлені стилістичні деталі церков XII віку, особливе яскраво виявлені в Успенській церкві Єлецького мо-

6