Сторінка:Дмитро Дорошенко. Славянський світ в його минулому й сучасному Т. I (1922).pdf/58

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

а в р. 1895. віршоване оповідання „Сынокъ" (в Петербурзі); Іван Неслуховський (1851—1897, „Янка Лучина“), з Мінська, він друкував свої поезії ґазеті „Минскій Листокъ“ та в калєндарях, і вже по його смерти вийшла збірка його віршів „Вязанка“ (СПБ., 1903), і найталановитіший з їх усіх Франціщек Богушевич (1840—1898), що писав під псевдонімами Мацей Бурачок і Симон Реўка. Богушевич вчився в петербургському університеті, брав участь в польському повстанні 1863. р. і був поранений. Потім скінчив юридичний ліцей в Ніжині і служив довгий час на Україні і в Московщині. Під кінець свого життя оселився у Вільні, де займався адвокатурою. В 1891. р. він видав у Кракові збірник поезій „Dudka Bielaruskaja“, з дуже цікавою передмовою, де закликав білоруську інтеліґенцію „рятувати рідну мову, щоб не померла“. В 1894. р. в Познані вийшов другий збірник його віршів „Smyk bielaruski“ в обох збірниках він гостро виступає проти російських порядків на Білорусі, дотепно і гостро висміює їх; разом із тим великим співчуттям малює настрої й думки селянина-Білоруса та його тяжку долю.

У 80-х роках появляються білоруські поезії, пісні, й казки по провінціяльних часописах на Білорусі і в калєндарях, також і окремі брошури білоруською мовою. М. Довнар-Запольський видає кількома накладами давно звісну поему „Тарасъ на Тарнасе". в 90-х роках виступає письмениця Марія Косич, котра видає в 1903. р. у Чернігові переклад байок: Крилова і оповідання „На траселення"; А. Єльський друкує кілька популярних брошурок: в 1891. р. у Москві виходить переклад оповідання Гаршина „Сигналъ".