Сторінка:Дмитро Дорошенко. Славянський світ в його минулому й сучасному Т. I (1922).pdf/63

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

творчу фантазію. Дуже гарні іного невеликі „Поезії в прозі“, друковані на сторінках ріжних білоруських виданнів окремим виданням „Abazki“ (1903). Треба згадати ще П. Простого („Якім Бяздольны“, 1914. р.), Н. Новича, Йосифа Льосіка, публіциста й новеліста та др. Карусь Каганєц (Казимир Кастравицький, помер 1918. р.) написав комедію ,,Модны шляхцюк“ котра здобула собі велику популярність на сцені.

На початку другого десятиліття XX. в. білоруська преса значно розвинулась. B Петербурзі почав виходити 1913. р. періодичний збірник „Маладая Беларусь" по типу місячних журналів. В ньому крім поезій та белєтристики друковалися критичні й історичні розправи. У Мінську став виходити журнал для молоді „Лучынка“. Там же виходив сільсько-господарський журнал „Саха". В 1914. р. зроблено спробу видання студентського орґану „Ранніца“. У Вільні засновано клерикально-католицький тижневник „Biełarus", почали вироблятися публіцистичні й наукові сили. На першому місті треба поставити талановитого публіциста, критика й громадського діяча Антона Луцкевича (Антон Новина), автора численних розвідок і статтів білоруською, російською й польською мовами про білоруську справу; йомуж належить книжка „Našy piesniary. Literaturna-socyainyje narysy“ (Wilnja, 1918). На полі економічних дослідів і журналістики видвигнувся Олександер Власов; археолоґ, дослідник старого письменства і мистецтва Іван Луцкевич (1881—1919), як критик та бібліограф Ромуальд Земкевич; історик і публіцист Власт (Вацлав Ластовський), автор дуже гарної „Гісторыі Бела-