Болгари появилися на Балканському півострові уперше в VII століттю яко славянське племя, що перед тим сиділо на Підкарпаттю. В кінці VII в. прийшла знад Волги туркська орда Болгарів, підбила Славян і швидко засимілювавшися з ними витворила нову етнічну одиницю і нову державу, що стала називатись болгарською. В цій нововитвореній етноґрафічній формації основою був елємент славянський, а туркський дав йому лиш зверхнє забарвлення. З поч. XV. віку і починається еміґрація Турків-османліїв, котрі розселюються в околиці Пловдива, Загори, понад річкою Маріцою, а з другого боку в Добруджі. В північній частині Болгарії турецька колонізація переводилась з метою захистити балканські проходи. Найбільші турецькі осади залишились досі в области Деліорман (східня частина Болгарії). Зате поширилося розселення Болгар на півдні півострова, у Фракії, а в XVII. в. почалась еміґрація Болгар за Дунай: звісно, наприклад, що в 1741. р.
