Сторінка:Дмитро Дорошенко. Славянський світ в його минулому й сучасному Т. I (1922).pdf/75

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

приблизно по лінії од Варни на захід через Османський Базар через Терново до Плєвни. В межах цих головних трьох областей єсть багато дрібніщих діялєктичних одмін. Істнують в науці ще инші поділи на діялєктичні ґрупи, але ріжниці в цих поділах між собою дуже незначні.

Окремо стоять т. зв. Гагаузи, христіяне-Болгари, що говорять по турецьки (живуть коло Варни); їх уважають за нащадків Половців або Чорних Клобуків: єсть ще другі Гагаузи, т. зв. „Българскитѣ-Гагаузи“, що говорять по болгарськи; вони живуть в Добруджі. Чимало Гагаузів живе в Бесарабії (коло 70.000), але офіціяльна статистика зараховує їх до Болгар.

Що до віри, більшість Болгар належить до православія, складаючи автокефальну церкву з патріярхом на чолі: одначе, уважають їх за схізматиків, на підставі постанови помістного собору в Царьгороді 16. вересня 1872. року. Крім того є невеликі ґрупи Болгар греко-католиків, або уніятів, котрих нараховується коло 80.000 переважно в Македонії (формально унія була проголошена в 1860. р.) і мають свого архієпископа в Царьгороді, та римо-католиків, або павликіян, котрі живуть коло Нікополя та коло Пловдіва (Филипополя); так само католиками являються і болгарські колоністи на Угорщині. Єсть іще також нечисленна ґрупа Болгар мусульман, т. зв. Помаків, котрі живуть в родопських горах; їх нараховано було р. 1900-го в князівстві усього 20.644 душ, а в Туреччині (Македонії) раховано було їх понад 300.000.[1])

 
  1. Пр. Флоринський рахував загальне число Помаків 855.000: з них 150,000 припадало на адріянопольський вілает, 172.000 на Македонію і 30,000 на князівство.