Сторінка:Дмитро Дорошенко. Славянський світ в його минулому й сучасному Т. I (1922).pdf/76

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

На полі шкільництва Болгари після 1877—1878. років зробили великий поступ, хоч і досі число письменних не стоїть дуже високо: згідно статистики 1900. р. письменних було в князівстві 28,4%. По офіціяльним відомостям 1907—1908. р. в болгарській державі дітей шкільного віку було 471.538 (або 12% усієї людности); з того числа ходило до школи 88% хлопців і 62% дівчат. Усіх народніх шкіл було 3148 з 7686 учителями та вчительками. Наука безплатна. Школи міського типу звуться проґімназіями: їх було в 1907—1908. році 104.

Середніх шкіл повних було в 1907—1908. р. в Болгарії 26: 11-класичних та реальних ґімназій, 5 учительських інститутів, 6 дівочих ґімназій і 4 інститути для вчительок. Крім того істнує 1 школа технічна, 1 богословський семінар, 1 художньо-промислова школа. 1 військова, 1 торговельна, 2 вищі сільсько-господарські школи, 7 низчих сільсько-господарських, 4 промислові школи і кілька торговельно-промислових приватних шкіл.

Університету Софії, заснований 1888. року, має тепер 5 відділів: технічний, аґрономічний, історично-філолоґічний, фізико-математичний та правничий. Багато болгарської молоді вчилось по вищих школах Росії й західної Европи.

В турецькій державі мали Болгари доволі добре зорґанізоване народнє шкільництво під головною управою екзархату в Царьгороді. Майже в кожному селі була школа. В Солуні мали Болгари хлопячу й дівочу ґімназії, в Адріянополі реальну школу і дівочий учительський інститут; учительські мужські семінари були в Шері та в Скоплі. Духовний семінар мали в Царьгороді. Крім того кілька приватних середніх шкіл по всьому краю.