Болгари в Добруджі не мали своїх шкіл підлягали румунізації, так само як і в Росії, де Болгар вчили примусово по російськи Не мали Болгари своїх шкіл і на Угорщині.
Важніщий політичний та культурний осередок болгарського життя є Софія, столиця царства (коло 100.000 мешканців); тут зосереджено всі головні адміністраційні та культурнопросвітні інституції. Головне місто південної Болгарії (Східної Румелії) Пловдів або Филипополь; инші значні міста: морський порт Варна, Рущук, Терново. Головним культурним осередком Македонії є Солунь.
L. Niederle. Slovanský svět. V Praze, 1910. T. Флоринскій. Славянское Племя. Київ, 1907. М. Сарафовъ. Население в Княж. България. София, 1894. K. Jireček. Das Fürstentum Bulgarien. Wien-Prag, 1891. Г. Димитровъ. България въ истор., геогр. и этнограф. отношение. Пловдивъ, 1895—1896. Н. Овсяный. Болгарія и Болгары. СПБ., 1900. L. Niederle. Makedonská otázka. Praha, 1901. Вас. Кончовъ. Македония. Этнография и статистика. София, 1900. Йорданъ Ивановъ. Българитѣ въ Македония. Изд. на Българската Академия на наукитѣ. София, 1915. Проф. А. Иширковъ. Западнитѣ краница на Българската земля. Бѣлежки и материяли. София, 1915. Prof. Ischirkoff. Bulgarien, Land und Leute. 2. Teile. Leipzig, 1917.
