Сторінка:Дмитро Дорошенко. Славянський світ в його минулому й сучасному Т. I (1922).pdf/78

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Історія Болгарів.

Болгари — народ урало-фінського походження; в половині V.віку вони ще сиділи на лівому березі середньої Волги, понад нижньою Камою, де частина їх залишилась і надалі, заснувавши своє окреме царство. Друга частина виселилась в початку VI. в. і пішла на південний захід, кочуючи нижім Доном та Дніпром і все посовуючись до Дунаю. В другій половині VI. в. ці Болгаре були завойовані Аварами, але аварська держава проістнувала недовго. В половині VII. в. болгарська орда кочувала в теперішній південній Бесарабії, звідки під проводом хана Ісперіха (або Аспаруха) прорвалась за Дунай і заснувала тут між нижнім Дунаєм і Балканом своє царство, на місці візантійської провінції Мезії. Це сталось коло 630. року. Осередком своєї держави Ісперіх зробив Преслав (коло теперішньої Шумли). Болгарська орда дуже скоро перемішалась і засимілювалась з Славянами, котрі вже жили в Мезії, так що вже за яке століття говорила славянською мовою; витворена од асиміляції народність приняла цілком славянське обличча і війшла в сім'ю славянських народів. Наступником Ісперіха був хан, або як він став називатись, князь Тервел (700—720). Але протягом VII. століття Болгари нічим особливим себе не виявляли, і тільки з появою князя Крума (коло 802. року), вони виступають знов на міжнародній історичній сцені. Він виступив проти Візантії і в жорстокім бою в Балканах (811) знищив ціле візантійське військо з самим імператором Никифором I. Слідом за тим він жорстоко знищив Фракію й Македонію, розбив під Адріянополем нового імператора Михайла і під самим Царьгородом заключив