Сторінка:Дмитро Яворницький. Дніпрові пороги (1928).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ПЕРЕДМОВА

Ми будуємо Дніпрельстан. Мине небагато років, і дніпрові груди підіпре могутня гребля. На місці Січи Запорізької виросте індустріяльне місто, а сила водоспаду закрутить велетенські турбіни Дніпровської Гідро-Електричної Станції, перетворюючись на рухову електричну силу для великої соціялістичної індустрії і колективного рільництва.

Підняті греблею Дніпрові хвилі закриють од нашого зору втворені природою скелясті греблі — Дніпрові пороги, і замість реву хвиль, що розбиваються об пороги, чутимемо рев гудків великих суден, що вільно плаватимуть над неприступними тепер скелями.

Вода вкриє цілу низку історичних місць і красот природи, що такі суворі, грізні і непоборні були для наших предків, а тепер упокорені непереборною силою праці соціялістичної людини—колективу.

Бажаючи залишити на папері, як пам’ятку минувшини, і ці природні красоти, і історичні місця, що їх нова історія перекриє новими красотами, Державне Видавництво України звернулося з проханням до видатного знавця старої України і зокрема Запоріжжя та порогів акад. Д. І. Яворницького скласти альбома Дніпрових порогів з історичною розвідкою про цю частину Дніпра та її околиці.

В наслідок праці шановного академика та його експедиції дубом через пороги до місця Дніпровського будівництва і є оцей альбом.

Видаючи цю працю, Державне Видавництво України гадає, що цим ми виконуємо свій культурний обов’язок перед нашою історичною минувшиною, задовольняючи підвищений інтерес до тої нашої природної й історичної старовини, що над затопленою її віковою славою незабаром постане нова соціялістична індустріялізована майбутність.

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО
УКРАЇНИ